Пустка душі… розклад ілюзії
На порожніх кріслах
І скінчена вже давно гра
Глядач в ролі актора
Ідучи по мокрому склі
Я відчуваю як зникну
Цей світ ілюзорності
В круговерті історії
Кожен твій крок стає
Початком чогось нового
Маски на лицях – твоя порожнеча
Що знищує душу – не давай питань
А далі? Що далі? Там за обрієм
Питання що відповіді не мають
Скоро , ще мить і піду вперед
У розчарованому житті нема
Більше що сказати і все ж …
Поїзд зникає їдучи в нікуди
І знову на публіку гра
Ще один безумний крок
І хай буде те, що має
Статися - я віддамся на
Випадок долі
Постріл у темноту ночі
Але мить проминула
І я залишивши не відповім
Сцена порожня – лише грим
В порожньому залі холодно
І час не пробачить нас….
І хай продовжується гра…
(Я хочу щоб продовжилася ця гра)
В хворій фантазії на двох
Злітаючи до неба і вниз
Падаєш на сотні пелюсток
У віртуальності – поміж богів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529094
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 10.10.2014
автор: Ruslan B.