Так хочеться, щоб на світанку
Була я не одненька в ліжку...
Хоч би гукнув мені в фіранку,
Якщо не гріє мої ніжки!
Так хочеться дивитись в очі -
Такі глибокі, як озерця!
Ой, думи, думи ви дівочі...
Надіюсь, смуток мій минеться!
Ще усміхнеться наша доля,
Зігріє нас обох кохання -
На це ж бо є Господня воля,
Бог чує кожен день прохання!
Прохання це почуте буде,
Я бачу зустріч ту в уяві! -
Від цього потепліло в грудях,
І очі, хоч не бачу, в сяйві!
10.10.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2014
автор: Людмила Дзвонок