бухикання

задихаєшся,  бухикаєш,  хворієш  –  
станеш  на  порозі,  а  там  –  осінь  
серед  ночі  чути  виють  в  лісі  звірі  
а  на  підвіконні  поздихали  оси  

краще  випити,  а  потім  запалити
щоб  поплив  перед  очима  човен  
сам-один  і  можна  злити  злитись
місяць  входить  у  сузір’я  Овен    

припаси  в  льосі,  в  пам’яті  сльота
вже  і  не  знаєш  нащо  та  ріка  тече      
де  напрям  руху  сивого  скота
проллється  сяйво  на  твоє  плече  

ти  забудеш  все,  що  хотів  забути
зрозумієш  те,  що  давно  все  знав  
позбудешся  докорів  та  покути  
залишишся  з  нею,  залишишся
сам

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529198
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2014
автор: ларс