День був врочистий -
Сонце згадало літо:
Сяяло-сміялось.
І грався золотом листочків,
Квітів цвітом вітер.
І справді, літо з-під ромашки
З усмішкою:"Глянь, я ось!
Зашелестіли в трепеті дерева:
"Мовчи, вже осінь,
Ми листя висушимо,
Підіб'ємо пишно їй
Царську постіль"
А квітам снились сни...
Веселки з грозами,
Світлі серпанки...
І цілували їх осінні промені...
І було байдуже,
Що ночі зоряні
Й холодні ранки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529239
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2014
автор: zazemlena