Богинь таких ще не було!

Створив  Тебе  я  з  цвiту  дивини,
шовкових  трав,  фiалок  запашних,
янтарних  грон  гордовини,
свiтанкiв  тихих,  осяйних,
i  нiжних  трелей  солов’їних;
з  туманiв  сизих,  милих  снiв,
казково-зоряних  серпанкiв,
i  золотаво-срiбних  днiв;
із  мрiй  рожевих,  вишиванок,
безмежного  мережива  дорiг,
сумних  i  радiсних  спiванок;
з  веселок  вiщих,  чебрецiв,
й  усiх  красот  i  чарів  тих,
що  є  в  краю  моїх  батькiв  –
в  краю  дитинства  золотого.

I  вийшла  Ти  свiтам  на  диво  –  
богинь  таких  ще  не  було!
Вiки  пройшли,  вiки  пройдуть,
зав’яне  все,  що  відцвіло,
та  над  безоднею  пустелі
весною  знову  розцвіте
Твого  обличчя  нiжна  врода,
очей  бездонних  глибина,
i  цвiт  троянд  червоних  –  
Твої  медовiї  вуста!


Створено  у  листопаді  -  грудні  1984  року,  м.  Івано-Франківськ

Оубліковано:  "Калинове  вино".  Львів:  "Плай",  2005.  96  с.
С.  9

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529465
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 12.10.2014
автор: Т. Василько