Наївна ти й думки твої наївні,
Даремно бачиш у ілюзіях любов,
А вечора давно неемоційні,
Оті шо з ним-брехня.
В оману вводить,а ти віриш знов.
І вір йому,і довіряй,
І вечером віддай свій поцілунок,
Та толку з цього ноль- ти знай,
Любов його- не твій дарунок.
Нехай,мала. Залишишся ти з ним,
Дзвонити будеш,слухати розкази,
І будеш ти метеликом малим,
Одуреним,сліпим і зовсім неуважним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529494
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2014
автор: ПростоДен