Шлю листа я російській рідні,
Бо у них серце кров'ю збігає...
Я ж тут скачу цілісінькі дні,
(Хто не скаче — москаль, кожен знає).
Тут бандерівці люті і злі
Не дають мені кроку ступити...
Краще був би я десь на Балі,
Ніж отут серед звірів цих жити.
Що життя в Україні не мед
У росії за нас знають краще.
Геїв тут, лезбіянок і пед...
Розвелось, кожне друге - ледащо!
Ех, нема в Україні царя...
Мали б путіна, не бідували б!
Там на Сході їм сяє зоря,
А у нас тут — фашистська навала...
Тут дітей розпинають малих,
Розпоясались жидо-бандери,
Можна тричі дістати під дих
Від скаженого міліардера.
Тут грабують і б'ють моzкалів,
За російський язык розстріляють.
Боже, вже прибраковує слів...
Але там у росії ВСЕ ЗНАЮТЬ!..
Намагатися нас рятувать
Вам, мої дорогенькі, не варто,
Бо це вам не росіюшка-мать,
Тут відразу візьмуть вас під варту.
Заправляє в нас хунта лиха,
Ох і важко прожити на салі!
Не збирайтесь сюди, від гріха,
Ваш племінник... Чи буде ще далі?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529575
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2014
автор: Патара