Надбала до свя́та Покрови
Деревам розкішних обнов
І хлюпнула барв кольорових
В гущавину сонних дібров.
Мережив з тонких павутинок
Навішала поміж гілок,
Сипнула багряних жаринок
В застиглий холодний ставок,
Де вітер у ніжному танці
Гойдає вербу золоту
І сонця рожеві рум'янці
Вистрелюють враз на льоту,
Мов бризки грайливі шампану!
І ллється медова теплінь!..
Вона ж оглядає старанно
Красо́ти своїх володінь.
То тут начаклує дбайливо -
Заграє палітра жива!..
То там оксамитове диво
Здмухне зі свого рукава...
І всюди вона господиня,
У кожному за́кутку лад:
Набита розко́шами скриня
І міддю притрушено сад!
Сотають з вершечків діброви,
Проміння тонке на нитки
До світлого свята Покрови,
До перших морозів терпких.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529600
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2014
автор: Наталя Данилюк