Байстрята
По вуха втопилися в страмі
Безрідні приблуди-байстрята.
Назвали фашисткою маму,
Нациста приклеїли тату.
Брехню почепили на сина,
На дочку чіпляють обмови,
Їм муляє наша родина,
До сказу роз’ятрює мова.
Витруюють наші звичаї,
Прищеплюють варварські звички,
Вбивають у нашому краї
Зелені, гидкі чоловічки…
Руйнують хатини біленькі,
Будують хрести край дороги…
Їх бісить, що ми любим Неньку
Та віримо у свого Бога…
Наругу вчиняють віками,
Зав'язнули в дикій сваволі…
Ви, вродженні жити рабами,
Вам зроду не бачити волі.
Не пити вам свіжого вітру,
Замулені ваші джерела…
Туманить хижацтво макітру
І лупає душі об скелі.
Пливете в брехливій отруті,
Безрідні прибульці-бахури,
Осліплені, в стійло закуті –
Холопи царя-самодура.
12 жовтня 2014 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529649
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.10.2014
автор: Микола Паламарчук