Знову потяг, знову роздоріжжя,
Знову сміх, прощання на устах.
Знову спогади старих часів,
Та знову дим пов’ється по дахах.
І занесе ту сиву бороду часів,
Що між дорогами так довго в'ється.
Згадаєм тиху пісню тих років,
Що було так давно, здається.
І понесе вітер думки приємні,
Думки тривожні та далекі.
В них спогад пройдених століть,
У них життя за вісімнадцять років.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529719
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2014
автор: Рябко Артем