І якщо ти згадаєш, то не забувай.
Тобі розкладуть карти,
дівчина розкаже про туманність твоїх шляхів, загрубілими пальцями перебере атласи, маршрути твого занепаду.
Розкурить лампадку, і намастить маслом твої запущені порізи, загоїть твої розгоєні рани.
Десь це мало статися, твоя зневіра покриває мене такою надзвичайною кригою. У Варшаві, скоріше за все, дощ. А у нас тут вірші. Можливо потеплішає.
Десь тихо задзвенить телефон. Це за тобою, о такій годині мені вже давно ніхто не телефонує.
І тебе, скоріше за все, покличуть. А ти, скоріше за все, підеш.
Вітер, здається, півчнічно - західний. У котів на душі - люди. А у людей, зазвичай, немає душі.
У Варшаві, скоріше за все, дощ. А у нас тут атмосферні опади.
Наші годинники як завжди розходяться,
але залишаються спогади.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529964
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2014
автор: SashkaLito