Біля Клубовецької криївки

Попрошу  тиші…
Послухайте,
Про  що  говорить  ліс,
Це  він  –  зболЕний  -
На  грудях  пам’ять
Нам  приніс…
 
Попрошу  тиші…
Бо  в  Україні  –  йде  війна,
І  знову  зойкає
Від  варварства  земля.
І  знову  кров  невинна
Ллється,  люди.
Знову  жалоба,
Чорна  хустка…
І  біда,
Що  виїдає  груди…
 2.
Сьогодні  ми  вшановуєм    УПА,
Сьогодні    як  тоді
Іде  війна,
Все  повторилося
І  ворог,  і  мета…
Хрест    Україна  -  мати    понесла.
Все  повторилося,
Але    зросли    Герої,
За  волю  стали,  як  орли  в  двобою,
Заговорили  гени  прадідІвські,
Славу  повстанську  чути  в  цілім  світі,
Нас  не  скорити!
Спи  спокійно,  діду!
Бо    Україна  –  вільна
завжди  буде!
 3.
Нас  не  скорити!
Не  зламати  волю!
Не  залякати
І  не  забрати  долю!
Ми  незалежність
Здобували    довго,
Ми  заплатили  найдорожчим  -  кров’ю
Й  тепер  стоять  сини  –  дуби-герої
За  Україну
І  за  нас  з  тобою
Тому  так  тихо  в  клубовецькім  лісі
Бо  ходить  пам’ять    по  сумнім    узбіччі
 4.
Попрошу  тиші…
Молитовну  варту
За  всіх  героїв,
За  УПА  завзяте,
Небесну  Сотню,
За  героїв  АТО,
За  кожного,  хто  впав
Щоб  захищати
Ударте,  дзвони,
Пам’яттю  довкола!
Ми  Вічну  Пам’ять
Всім  героям  творим.
 
ХВИЛИНА  МОВЧАННЯ
 
5.  
Герої  не  вмирають,
Герої  живуть  вічно!
Ми  маєм  пам’ятати
Допоки  горить  свічка!
Ми  маєм  передати
Всю  правду  своїм  дітям
Інакше  ліс  довкола
Кричатиме  одвічно.
 6.
Ми  маєм  скарб  великий
Криївку  в  ріднім  лісі,
Музей    під  чистим    небом
Дубів  сторожу  вічну.
Для  нас  УПА  –  це  сила,
Це  армія  свободи,
Взірець  геройства  й  слави
Нескореної  волі.
 7.
А  ще  Криївка  –  пам’ять
Могила  серед  лісу
Де  впали  українці
Не  здалися  катюзі.
НКВД  вбивало
Усіх,  хто  прагнув  волі
Сибіри  і  Гулаги
Кричать  до  нині  болем.
 8.
 Сьогодні  знов  повстанці
Зійшлися  на  Майдані,
Сьогодні  знов  Герої
Стоять  на  варті  правди
За  Україну  рідну
За  волю  й  незалежність
Йде  боротьба  запекла
З  кремлівський  лютим  катом.
 9.
Запроданців  довкола
І  нелюдів  продажних,
Що  рвуться  нині  в  владу
Земля  нещасна  терпить.
Та  досить  того  болю,
Ми  хочем  правди  й  волі,
Ми  хочемо  щоб  з  Богом
Творили  нашу  долю.
 10.
Історія  карбує,
А  люди  несуть  правду
Нам,  друзі-клубівчани,
Годиться  в  ряди  стати.
Бо  ця  земля  героїв,
Цей  ліс  –  плацдарм  звитяги,
Тут  кожен  дуб  вам  скаже:
Боріться  до  останніх!
 11.
Ще  боротьба  триває
Війна  є  в  Україні!
За  того,  хто  вмирає
Усі  сьогодні  винні.
Тож  хай  молитва  плаче,
А  кожен  робить  кроки
До  перемоги,  друзі,
Дуже  прості  уроки.
 12.
Найперше  пам’ятати:
Що  я  зробив  (зробила)
Щоб  моя  Україна
Була  єдина  й  вільна.
Чим    підсобив  солдату,
Яку  дав  раду  брату
Чи  просто  заховався
У  теплу  й  гарну  хату?
 13.
У  школі  наші  учні
Щодень  збирають  кошти
Малюночки  малюють,
Листи  й  шкарпетки  теплі,
Це  їхні  –  юні  кроки
Їх  боротьба  за  волю,
Дитячими  руками
Вони  будуть  долю.
 14.
Сьогодні  свято  правди
УПА  –  нас  будить  жити,
Щоб  Україна  була
У  совісті  і  в  жилах.
Ми  дякуємо,  Богу,
За  армію  повстанську,
Вони  нам  передали
Нескореність  і  славу.
 15.
Тому  біля  криївки
Ставаймо  кращі  й  сильні,
Патріотизм  –  це  дія,
Старання  для  ідеї.
Хай  прапори  тріпочуть
Цвітуть  в  нас  вишиванки,
Хай  воля  буде  -  геном
До  боротьби  щоденно.
 16.
Хай  слава  Україні
Лунає  в  кожнім  ділі!
Герої  не  вмирають,
Коли  насліддя  сильне!
Єднаймося,  Клубівці,
У  дії  і  у  вірі,
Без  нас  не  буде  сонця
На  рідній  Україні!
 17.
Спасибі  вам,  Герої,
Спіть  сном  геройським,  сильним
Ваш  подвиг  нескорений
Цвіте  в  нас  на  калині.
Буди,  буди,  Криївко,
Нас  до  любові  й  волі
Бо  той,  хто  має  Бога
Непереможно  встоїть!
 
Слава  Україні!  Вічна  пам’ять  Героям!  Ми  непеможні!  Слава  Богу  за  Україну!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529968
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2014
автор: Оксана Пронюк