У неї негарні, обгризені нігті,
незрозумілого кольору очі,
і мав би я, мабуть, дивитися глибше,
але я не хочу.
А в тої, у іншої пружні сідниці
і голос низький, як в чаклунки вуду,
і, мабуть, не мав би вестись на таке,
але я буду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530035
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2014
автор: Микола Пушкін