З переплетами рук під талію,
з поцілунком палким у шию,
я зрослась із тобою намертво,
я тобою сьогодні жию.
І нехай трішки більше спецій,
ніж хотілося, ніж жадалося,
важливіш ,щоб самотність в серці,
розтанула і пішла.
Щоб листів не читати поночах,
не шукати у них трагедії,
я ніколи тобі не писатиму,
своїх химерних присвят.
А щоб в пам"яті щось залишити,
по собі ,якщо раптом так станеться,
я зростусь із тобою намертво,
і помру,як захочеш піти . . .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2014
автор: Божена Гетьманчук