крокуючи жовтими залишками літа
тону у куполі лазурної надіїї
душа моя прив'яла й наболіта
душа моя на грані брехні і мрії
в зіницях перехожих сонячна іронія
чому ж ви такі чужі й замріяні
і міста сонного глуха какофонія
і трохи слабкості під чиїмись віями
вдихаю подих вітру і купаюся
у шлейфі аромату недоосені
і небо зі мною в піжмурки грається
лишаючи сльози на волоссі
ти прийдеш спантеличеним до мене
не зможеш знайти собі місця
як вдало пасує твій погляд зелений
до свята багряного листя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530146
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2014
автор: Ана Захмарна