Вже серце тихо стука,
І подих задихається...
Чого ти хочеш, муко?
Як ще мені покаяться?
Волів би розіп’ятися –
Та бач, ще гріх не скоєно.
Затисся сам в лещатах цих
Акорд від струн нестроєнних.
А що в думках – то боже мій,
Сповідник збожеволіє!
Злилися кольори у гній,
Одні страхи лиш голії...
... І серце ледве стукає,
І шепіт захлинається –
Та сам на сам із мукою
Ще мить лишилась лаяться...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530167
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.10.2014
автор: Андрій Майоров