Хто ти така? Куди шлях свій тримаєш?
Тисячі зір ось із неба летять.
Стежка життя? Чи ти теж десь блукаєш?
А долини шумлять... все долини шумлять...
Хто ти така? Як тебе величать?
Тисячі дів усе мчать крізь свідомість.
Як же особу твою розвінчать?
Але пусто від них, і нічого натомість...
Хто ти така? Чим для тебе є "зорі"?
І у погляді щирість я ніде не вбачав,
І невже я мандрую у мрійному морі?
Я таких не стрічав... ще таких не стрічав...
Хто ти така? Й крізь волосся хвилясте,
Подивившись у очі, я у них воскресав.
Живучи в іншім світі, ніби іней сріблястий,
Із дерев мимовіль-мимовіль опадав.
Хто ти така?
Неважливо. Є спокій.
Твої очі іскряться як пянкий водограй,
і дарують життя темноті кароокій.
Твої очі — це Всесвіт, твої очі — це рай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530213
Рубрика: Присвячення
дата надходження 16.10.2014
автор: Silver Snow