Не слухайте людей засліплених в коханні,
Вони не знають, що таке як справжня біль...
Це відчай без ознаки щастя,
Це холод без надії на тепло,
Це темна прірва, де й не видно світла,
Це пустота яка триває вічність...
Адже якщо захочеш ти кохати,
Задумайся чи треба це тобі,
Задумайся чи хочеш ти кохати?...
Хтось каже, що солодкі муки ці...
Не вір їм, це кривава рана в серці,
Яка із кожним днем стає все глибша,
І кровоточить безкінечно...
Всім людям не призначено кохати,
Адже кохання-чисте почуття,
Коли коханий поряд, перепон немає,
Коли не зрадить, довіряє...
Оце кохання,щастя,це-ЖИТТЯ!
А не безпочуттєве існування,
Із вічним болем на душі...
P.S.Не бігайте у пошуках так званого щастя,кохання,й все таке, не бійтеся воно таки існує, але колись само ж Вас і знайде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=53023
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.12.2007
автор: Chocolate kiss...