Давно колись, ще у дитинстві, коли я був малий, моя бабуся рятувала мене від переляку та хвороб досить незвичним для нашого сучасного часу чином – водила до ворожки. Стара бабця з пронизливим поглядом ясних очей, у такій же старій хатині, де майже всі стіни були у іконах, садила мене на табурет, роздивлялась уважно і починала колдувати. Швидко начитана молитва, попльовування через плече, незрозумілі рухи руками - все це було цікаво та, на мій подив, часто допомагало. Бо цей дивний світ ще так мало пізнаний нами і ще так багато в ньому незрозумілого. А я все життя потім пам’ятав ці почуті мною чарівні заклинання – тьфутьфуляк на собак, якими переважно і проводила свої сеанси ворожка. І весь час мені було цікаво – що то за таємничий тьфутьфуляк насилала на не менш таємничих собак бабка-ворожка. І що з ними потім буде, з собаками, як вони отримають по спині цим самим тьфутьфуляком.
Звісно, вже давно немає тієї ворожки. Та й хати її вже нема. Час спливає і забирає з собою все на своєму шляху. А я лише недавно розкрив тайну загадкового тьфутьфуляка та невловимих собак, яких все намагалися їм гепнути. Бо ті собаки – то були мої страхи, мої дитячі фобії, які нападали на мене, кусали, не давали нормально жити. Бо в кожної дитини були свої страхи. Хтось лякався темноти, хтось грому, павуків, бджіл та мало чого могла ще боятися дитина. І ці страхи, їх потрібно було проганяти. Бо від них, цих страхів були більшість проблем. Ось і ганяла їх ворожка – тьфу, тьфу, ляк на собак, тьфу, тьфу, ляк на собак. Дивно мабуть було проганяти страхи, лякаючи їх та ще й попльовуючи при цьому. Але, як то кажуть, клин клином вишибають. Може й є в цьому сенс, хто зна. Бо, як я і казав раніше, дуже часто це помагало. Бо, все ж, мабуть лякалися мої страхи нашіптувань ворожки та на довгий час тікали від мене.
Зараз, коли кожен день приносить щось нове і дуже часто недобре, коли ми постійно кудись поспішаємо та боїмося не встигнути, коли все валиться з рук і часто здається, що вже край і далі нікуди, мені на поміч приходить запала з дитинства у пам’ять чарівна зброя – тьфутьфуляк на собак. Біжить собі хвостаті та мохнаті тварини, біжить від мене, десь собі погуляйте. Тьфутьфуляк…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530273
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2014
автор: stroi