Стоять рядком антонівки в імлі
На вітах яблук – просто дивина!
А серце рвуть ячанням журавлі
Немає миру, бо іде війна.
Тривогою повита далина
За річкою пилюка опада
На східних рубежах іде війна
На нас підступна котиться орда.
Ревуть гармати на старих горбах
Беззуба смерть на згарищі вляглась
Лишились вічно в сизих ковилах
Солдати з Іловайського котла.
Сюжет страшний, мов Гоголівські сни
Весілля відьом з Лисої гори
Скоріше повертайтеся, сини,
Живими в рідні села й хутори.
…Європа заховалась у кущі,
Їй звично всім поради роздавать.
Ми ж, тихо помолившись у душі,
Вперед ідем. Не можна відступать!
Від слів одвічних – Я тебе люблю!
В очах солдата пропадає страх
Дай Бог вам, хлопці, вижити в бою
І зазвучати піснею в степах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530341
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2014
автор: Галина Будянська