Ми у боргу перед захисниками,
Всіма, хто крила ранені зложив.
Хто землю вкрив кровавими тілами,
Стояв за волю, честі не зганьбив.
В боргу і перед тими, що лишились,
Які прийшли контужені, без ніг
За те, що спали ми, а вони бились,
За «Гради», що вогнем палили їх.
Ми у боргу перед отим солдатом,
Що безіменно під хрестом лежить,
Перед дітьми, котрим рости без тата,
Жінками, що їм траурне носить.
Усім, як пил, байдужість треба змести,
Уми відкрити і серця свої.
Ми Україну мусимо піднести,
Того позбутись, що тяжбить її.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)