Хоч тупцюй, хоч гарцюй,
Хоч до скону старцюй...
Зліз на стріхи рясні,
Вклавши будні тісні,
Із захмарної вахти-пЕчі
Не пенсійного віку Вечір...
Хоч минай, хоч стрічай,
Хоч без ліку повчай...
Споришевій душі
Скиглить літні вірші
З неприборканих лисих літер
Не маленького зросту Вітер.
Хоч жени, хоч кляни,
Хоч не визнай вини...
Як борги принесе,
Кине оком на все
Гамірна глузувата неволя -
Не тутешнього глузду Доля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530407
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.10.2014
автор: Бариловська