Жовте і червоне, і зелене, і лілове,
Все най-найкраси́віше – на твої боки,
А якщо дешеве щось – тоді нове й фартове, -
А ти мені горілки лиш, і рідше – коньяки.
Ту бабу ненаситну, ту стерво не прикриту
Скільки раз запитував: "Досить вже, мій світ?"
А ти завжди напита, і здорова, і небита –
Давала мні горілки, репетуючи: "Ще ні".
Все тобі, отруті, гроші з неба ніби сипались –
Крупними купюрами, боргом золотим, -
Та якось усипались, і скільки ми не рипались, -
Все минуло, зникло, наче з яблунь білий дим.
А бог з тобою, з клятою, та ще й з твоєю клятвою
У тім, що будеш ждати скільки б не втекло води, -
А ну тебе, розпатлану, разом з твоєю матір'ю!
Живи собі, як хочеш – я поїхав назавжди!
текст оригіналу - http://rupoem.ru/vysotskiy/krasnoe-zelenoe-zheltoe-lilovoe.aspx
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530501
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 17.10.2014
автор: Олександр Яворський