Уже земля покрилась жовтим покривалом
Птахи повідлітали, хто-куди
І все таке жовто-блакитне стало
Та листя замело твої сліди.
А ти ще й досі з автоматом
Ще досі, не встигаєш бачить сни
Сумуєш за домівкою, за мамою, за татом.
З надією і вірою, рахуєш час і дні..
В очах твоїх вогонь палає,
Не згасне він, не догорить.
Ніщо нашу вкрїну не здолає,
Нікому українську волю не згубить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530503
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 17.10.2014
автор: Людмила Потапенко