Любив дружину, сина, Україну...
Любив матусю, батька, рідний край.
В нерівному бою, в Щасливому загинув...
Покинув все... І відлетів у Рай...
Тут меж нема. Границі тут не видно...
Лиш бачу я, в сльозах свою сім'ю.
Та не повернусь я до них, бо вже безсмертний.
Несу на небі варту я свою.
В дружини смутком серце оповите.
Синочок шле сюди мені листи,
А батько й мати сивиною стали вкриті...
Хоч молоді у них і ще роки.
16.10.14р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530549
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.10.2014
автор: Наталя Боднарук