Пронесеться осінь ластівкою в небі,
Кригою та снігом вкриє навкруги,
Теплоти на серці буде нам потреба,
Але ж "лід цей штучний" з літа холодить.
Називати знову ворогом самотність,
Це, напевно, злочин (ми ж до неї йшли),
Зволікати нею - це не зовсім просто,
З множини ми стали... різні однини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530618
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2014
автор: Alex-dr_7(tericon)