В одвічному танцю кружляли листки
У своїм роздоллі крізь всі віки,
Обвіяні вітром й свіжим осіннім дощем.
Крізь вулиці міста на жовтих вогнях
Спинились на хвилю й ставали на шлях
До сірого неба під осіннім дощем.
Будинків дахи чорні хмари тримали,
Спиняли весь час і знов починали
Ловити загнилими вікнами дощ.
І мертві дерева колихались за вітром,
Віддавши мертвій землі усе світло,
Чекаючи снігу з холодним дощем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530637
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.10.2014
автор: Андрій Безсовісний