[b][/b]
Ті мені побачення призначив
Прийшов до хати погукав....
А я пішла, куди позначив
Ти коло фіртки час чекав.
Коли зустрілись ми нарешті
Ти у щічки цілував,
Була щаслива я без межі...
А ти про це і не гадав...
Пішли до річки ми з тобою,
там влітку, гарно так було....
Осінь!.. І ти зігрівав мене любов*ю
Серце би зомліло, як би лиш могло.
Так романтично сонечко сідало
І вітер річкою шумів
Мені тоді так лячно стало
ЧОМУ?! А ти і знати не хотів...
Ми при зірках з тобою цілувались,
вони всі свідками були
Як ми в коханні зізнавались
Почуття летіли до гори...
У піснях кохання оспівали
Ми сиділи до зорі.
Про завтра ... навіть не гадали
Спати не хотіли мов малі!..
Я зорі починала рахувати,
а ти сказав мені "Люблю!"
Там чорнобривці пахли коло хати,
а я сиджу і господа молю.....
За тебе Боженьку молила
Щоб був в коханні ти й теплі.
Щоб поряд був ти, не без мене
Щоб завжди кохали, як малі!...
Все, мов в казці відбувалось,
А мені аж боязно було
Ми знов в коханні зізнавались
І сонце спать давно лягло....
Коли зустрілись ми нарешті
Ти у щічки цілував
Була щаслива я без межі...
А ти ... про це і не гадав...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530720
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2014
автор: Nikol Alika