***

Я  вірю,  як  вірить  не  треба.
 Здійнявши  думку  до  неба,
 Я  вірю,  як  вірить  не  вмів,
 Загублений  в  країні  снів.

 Високо,  де  сонце  вабить,
 Політ  ніщо  не  тьмарить.
 Тут  безсила  гравітація
 Мої  крила  -  твоя  грація.

 Внизу  чорносвітні  вахти
 Не  впаду  -  тримаєш  ти.
 Можливо,  і  не  знаючи,
 Рятуєш,  того  хто  потопаючий.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530774
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.10.2014
автор: DisControl