Рожеві щічки, посмішка щира,
Горда постава, погляд у даль,
Золотокоса мила дівчина,
Йде, закутавшись у вуаль.
Навколо неї розквітає долина,
Одразу тікає під землю печаль,
Золотокоса мила дівчина,
Розпустила на вітер вуаль.
Одразу світліє кругом неї днина,
Сонце сяє ніби золотиста пектораль,
Радіє життю, золотокоса мила дівчина,
Лиш вітер вдалечінь поніс білу вуаль.
17. 10. 2014 р. 21:02 ©
Присвята А. Б.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530855
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2014
автор: Святослав Грішний