Доброго дня! Я не знаю Вас, дядьку-солдате,
Та запитати хотіла я справу одну:
Може, хоч Ви зустрічали десь нашого тата?
Він, як і Ви, добровольцем пішов на війну.
Я вже писала… А тато не дзвонить, не пише.
Може, мій лист загубився десь в ваших «котлах»?..
Чули ми з мамою – в вас оголошена «тиша»,
То погукайте за татом, будь ласка, в полях.
Я вже велика, я знаю, що там терористи
Можуть застрілити, можуть забрати в полон…
Тільки от мама не хоче ні пити, ні їсти
І засинає, стискаючи свій телефон.
Молюся зранку за вас, хто воює на Сході,
Хай вам поможе розбити бандитів лихих.
Ви переможете! Ви вже - Герої в народі!
Ми вас щохвилі чекаємо з фронту живих!
16.10.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530857
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.10.2014
автор: Salvador