крик знедоленої…

Вона  вмиваючись  слізьми,
Просила  Бога  лиш  одне,  -
Щоб  забрав  її  з  пітьми,
Бо  життя  їй  не  легке...

Багато  розпачу  і  болю,
Та  щей  болячок  добрий  збір.
Зі  сили  вириваючись  на  волю,
Просила  лікувальний  еліксир!

Хотіла  щоб  вітри  ту  тугу,
Що  обвиває  та  пече
Забрали...  І  всю  оту  напругу,
Взяли  перекинули  через  плече..

Та  вона  все  сльози  лила,
І  ними  скроні  свої  вмила...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530861
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2014
автор: klakova