Простувавши в любов однобоко,
Понамулила Бозі я око:
"Окрім зони сердечного тиску
Слід, за вчора, саджати редиску!
Тож пакуй безтурботну байдарку
І в рутенну заломлюйся шпарку.
В двозірковому "Сьомому Небі"
Всіх редисок лікуй по потребі".
Необ'ємні у "Сьомого" акри -
Всім хмаринам лоскоче чакри...
Прохідна мене стріла самітно,
Відселивши в куток "Непомітно".
"Ми до ліфту не маємо хисту" -
Хтось підмитив мій зуб після свисту.
І на репліціі: "ваша - горішня"!
Я зомліла і стала торішня.
Річ не в тім, що валіз геть не трішки.
До останньої сходинки пішки
Не траплялось дійти нікому...
Моя тінь подалася додому...
Най редиски безликі пробачать,
Що так мало у доленьці значать.
І примруживши Всесвіту око,
Чимчикую в любов однобоко...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530902
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2014
автор: Бариловська