Казала теща зятю:
«Як умру,
То не купуй мені труну.
В останнє пожалію вас,
Тож не робіть по мені парастас.
Мене в дворі тихесенько спаліть,
А попіл з вітерцем пустіть.
На гроші щось собі купіть,
І гарно, й мирно так собі живіть…»
Подумав зять лиш мить і каже:
«Ні, що Ви, мамо!
Це прохання Ваше
Так суперечитиме нашій втраті -
Подує вітер -
Й Ви вже в хаті?!?!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531123
Рубрика:
дата надходження 19.10.2014
автор: AKM