Хтось вірить в Магомета, хтось — в Аллаха, хтось — в Ісуса,
Хтось ні у що не вірить — навіть в чорта, всім на зло, -
Хорошу все ж релігію придумали індуси:
Що ми, як віддамо кінці, назовсім не вмремо.
Тяглася вверх душа твоя –
Знов з мрією прибудеш,
Але якщо жив як свиня –
Свинею й далі будеш.
На тебе косо дивляться – хай звичним стане докір –
Це прикро – що ж, знов попадеш в ту саму круговерть.
В наступному житті дарують гострозоре око,
Якщо у цьому бачив ти одну ворожу смерть.
Живи собі нормальненько –
Є привід веселитися:
Бо може і в начальника
Душа твоя вселитися.
Нехай живеш ти двірником – народишся прорабом,
А після із прораба до міністра доростеш, -
Якщо тупий, як дерево – народять баобабом
І будеш баобабом сотні літ, аж поки вмреш.
Чи жити як гадюченя,
Папугою в перинах, -
Чи краще провести життя
Пристойної людини?
То ж хто є хто, і хто ким був? – не взнаєм таємницю.
Звихнулися генетики від ген і хромосом.
Можливо той облізлий кіт негідником колись був
А цей чудовий чоловік раніш був добрим псом.
Захоплено підстрибую,
Минаю я спокуси, -
Таку зручну релігію
Придумали індуси!
Текст оригіналу - http://rupoem.ru/vysotskiy/kto-verit-v-magometa.aspx
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531227
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 20.10.2014
автор: Олександр Яворський