20.10.14
Я сам в своїх муках винен,
Бо восени зустрів весну.
Як же сказати їй повинен,
Що без неї не маю сну.
А якщо мені не повірить вона?
А якщо повірить? З того то що?
В її серці вже давно своя весна,
А мої почуття до неї то ніщо.
Бо ж це неправильно. Я знаю,
Та хіба сам себе переможу?
Але й іншого вибору не маю,
Бо інакше просто я не можу.
Ніч. Листя під ногами шелестить.
Геть тебе прогнати хочу із думок.
І все уже притихло, а воно кричить.
Ох, невчасно, серце відкрило замок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531291
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2014
автор: Назар Йордовський