[i]« Вы слыхали, как поют дрозды,
Нет, не те дрозды, не полевые…»[/i]
Г. Бєлов
Пахне тирсою й бензином.
«Люба влада» ріже ліс.
Що удієш? Ліс не винен,
що не вміє лити сліз.
І «сім’я» усе ще ріже,
прокурори і суди
на маєток і на хижу
невідомого ґазди.
Ліс не знає, що на зміну,
може, через сотню літ
буде інша Україна,
у якій «низзя пилить».
Ні мою берізку любу,
ні соснину навкруги…
Але поки це ще буде,
то осел ваяє буду.
Поки влада вріже дуба,
все рубають до ноги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531320
Рубрика:
дата надходження 20.10.2014
автор: I.Teрен