Не чути дзвонів на церквах,
Мовчать солодкоголосі співи.
В серцях просіявсь гнів, не страх
Я українець і молюсь за Україну.
Чому чужинець знов до нас прийшов
І не степняк, не гун, а рідний брате,
Що він шукає, розбрат лиш знайшов
Хіба в гостини ходять з автоматом?
А я молюсь,
Моя Вітчизна, храм небесний
Прошу, о Боже, просвіти, молю,
Нехай весь розбрат скресне.
Що нам ділить?
Сади та луки, а може,
Шепіт джерела
Та зелень лісового листя.
Моя країна, велич у серцях
Людей, що так тебе кохали.
Любов пробуджує не страх,
Ми на коліна з роду не вставали.
Не чути дзвонів на церквах,
Мовчать солодкоголосі співи.
В серцях просіявсь гнів, не страх
Я українець і молюсь за Україну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531407
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.10.2014
автор: Dema