В старім дереві - дупло.
Бджоли там звели житло:
Стіни сотами покрили,
Меду з квітів наносили.
Тут ніхто не ждав біди,
Та прийшов Ведмідь сюди.
Враз на дерево заліз
І в дупло просунув ніс.
Але бджоли не дрімали,
Та його в облогу взяли.
Біль не витримав Ведмідь -
Впав, під деревом лежить.
Бджоли й тут його дістали,
Вуха й плечі покусали:
- "Щоб не ліз на цього дуба,
Бо залишишся без шуби."
Побіг Ведмідь до барлоги,
А залізти вже не може:
Може двері стали інші?
Ні, Ведмедя стало більше!
Він стирчить в дверях і досі
Та пробачення все просить:
"- Більш чужого не візьму."
Р.s. Чи повіримо йому?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531436
Рубрика: Гумореска
дата надходження 21.10.2014
автор: цумбуш