Через темний нічний ліс
Біг із сином рудий Лис:
Поспішали до села,
Бо пожива там була.
Бігли довго, аж втомились,
На галявині спинились.
Син під деревом розлігся
Та у небо задивився:
- Що там, тату, серед ночі
Мені світить прямо в очі?
- Та тож Місяць там блукає,
Всім дорогу освітляє.
Син питає вже про інше:
- Куди відстань буде більше?
Чи до Місяця у небі?
Чи в село, куди нам треба?
- Так скажу, синочок рідний,
Чи ж село із лісу видно?
Тож і висновок простий -
Місяць нам зовсім близький!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531441
Рубрика: Гумореска
дата надходження 21.10.2014
автор: цумбуш