Немає смерті, то лиш перехід
у кращий світ в едемську Україну.
Чумацьким шляхом ходить зорехід –
маршрутка раю. Мекка солов’їна
у тім кРаю. І в той блакитний ґрунт
хтось сіє зерна білі. Хмароврунно
поля небес до дощежнив ідуть…
Немає смерті. То чому ж так сумно?
Чому печаль у серці, наче ртуть?
Чому? Чому? Питання і питання…
Колись на землю ангели зійдуть
у дні Пришестя, після літ страждання…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531690
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2014
автор: Олександр Букатюк