Постріл…

Твої  шляхи,  для  мене  не  відомі,
і  я  тримаю  револьвер  у  скроні.  
Один  постріл  і  мене  не  стане,
хто  за  доньокою  тоді  догляне?

Твою  сигарету  викинув  подалі,
а  твій  погляд  ще  стоїть  в  печалі.  
Досі  стоїть  револьвер  у  скроні,
а  в  душі  я  чую  крики  болі.

Ти  занедбала  моє  й  її  життя,
коли  алкоголем  з  легка  попива.
Легенький  вінець  на  могилі  твоїй...
Дощ.  Вітер...та  погляд  сумний.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531756
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2014
автор: Arthur Savchuk