"Ми не раби". Яка в словах краса!
Неначе це говорять Небеса,
І силу слів, що аксіомою звучать,
Повторюють і в школах дІток вчать.
А вдуматись- коли он емігрант,
Своєю волею (або отримав грант),
Неситу волю вдома ладен замінити,
Аби на чужині одноразовий посуд мити...
То що ж людині краще обирати?
Чом людство прагне в віртуальні грати?
Від стану вільної хиткої нестабільності
До праці рабської розмірної постійності?
Це невеликий вибір. Та таки важливий.
І боязко зробити крок сміливий.
Для Одних ситий хлів, для інших- боротьба.
І все ж замислись. Задави в собі раба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531787
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2014
автор: Сокольник