Зупинись!Не веди мене в рай,якого немає.
Я тону в рутині.
Я їй віддаюся й вона забирає
Усе,що живе всередині.
Мовчи.Ці слова вже поглинуті димом давно.
Хтось окрилював їх,хтось кидав їх на дно,
Хтось створив їх колись,ще задовго до нас.
На частини хтось їх розділив.Мабуть,час.
Я й не помічу,коли ти підеш,
Чи коли все згорить у вогні.
Не шукай,бо мене ти в мені не знайдеш.
Я тону в рутині,в брехні.
Не торкайся моїх холодних долонь,
Не цілуй посинілих губ.
Не старайся в мені розпалити вогонь,
Я завжди стоятиму осторонь
І буду дивитись крізь час,
Який не врятує нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531800
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2014
автор: Miss Devil