Мамо,не ламай мої крила.
Ти цього не хочеш,я знаю.
В них світло моє,моя сила,
Без них я повільно зникаю.
Мамо,не закидуй камінням.
Не кажи,що це знизу,згори.
І не зв'язуй тим світлим спасінням,
Що мене розрива на шматки.
Мамо,відкрий мені двері.
Не шукай мене в книгах,словах.
Ти втекла до своєї пустелі,
А мене проміняла на страх.
Я хочу відчути тебе лишень,
Не заковуй в кайдани,не треба!
Навіть якщо я для інших мішень,
Не кидай мене просто неба.
Кричиш ти кудись,що врятуєш мене,
Хоч насправді спиною стоїш.
Ти бачиш далеко якийсь силует,
А я йду по голках босоніж.
Мамо,будь ласка,не рви мої квіти,
Не плач,не пояснюй тепер.
Повір,мені краще живою згоріти,
Ніж бути рабом для химер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531805
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2014
автор: Miss Devil