Так недоречно...стара жінка,
Я вислів хочу розтушить,
Немає старості у неї,
А просто недолюблена в житті...
У вечір запаху азалій,
Стікає свічка догора,
Нема пустого в тім такого,
Коли від неї інша загора...
А звук кришталю у її бажаннях
Яких не меншає,повір...
Немає в жінки,стертого терпіння,
Печаль старіє,а душа ще молода...
Брехливий світ,світ у дзеркалах
Як кактус кігтями із я...
Він зацвіта завжди нежданно,
Як огорнуть любов"ю і тепла...
Ту видумку я затушую знову
І жінка зовсім,зовсім не стара
Любіть її,вона ж з Адамового ребра,
Вона є Берегиня,хоч і не свята.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531808
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2014
автор: Плискас Нина