Сьогодні знову червоні нігті.
Знову черговий день,
чергова кава і люди в черзі,
по каву по знижці...
Усмішка в натовпі,
вирвана пОспіхом,
я рахую пошепки решту...
Вже запізнилася на все можливе.
Вітер заплутує волосся,
яке не підкорилося в косу...
Віршую вітання,
складаю їх в рими,
по звичці...
А людей офОрмлюю в рАми,
бо вони і так обмежуються.
Обмежено в часі і місті мрій...
Не взявши телефон
наближую себе до ідеалу,
допоки пОтяг на вокзалі
не розпрощався з нАтовпом людей...
...прощання...
це ще одна надія на зустріч.
- відпрАвлення з першого перону.
- на другий.
Конверсія руху,
як безнадія щось вдіяти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531854
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2014
автор: Lena Greys