[i]Осінь, я знов тебе побачу,
Знов в коси заплетеш вінок.
Знов щастя, я, в Долі жебрачу,
До тебе роблю перший крок…
І знов із вітром, ти вальсуєш,
Той перший срібний, свій танок.
Срібло із золотом римуєш,
Вже не шкодуєш, сторінок…
І холодом мене, поймаєш,
Даєш, щастя, лише, ковток…
Шепочеш, ти, ще покохаєш,
Щастя, буде новий виток…
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531872
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2014
автор: Валерій Кець