У затишному будиночку
Мешкав чоловік і жіночка
Мали трійко діточок
І подвір я і садок
Серед гарноі природи
Все було в них при нагоді.
Луг і степ, і поле й річка,
І змайстрована криничка.
По одній із тих стежок
Мандрував один дідок.
"У вас гарно! Безперечно!
Хоч й казати недоречно,
Та я бачив кращий край,
Дуже там розкішний гай."
Чоловіку закортіло
Побачити все те діло...
Розпитав маршрут у діда
І вирушив по обіді.
Довго йшов що вже стемніло
Заморило його тіло.
І вирішив відпочити.
А щоб стежку не зблудити
Головою ліг додому
А ногами в невідоме.
Та вночі перекрутився
І навпаки опинився
Головою в невідоме.
А ногами ,хіх, додому!
Але він того не знав.
І мандрівку розпочав.
До обіду прийшов в край,
Ого, справді гарний гай!
Краще поле, краща річка
І будинок і криничка....
Милувався, любувався.
Отак запросто попався!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531949
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2014
автор: Небесна