Відлуння мелодій моєї душі
Я в серці твоєму знайшла.
Мені привідкритими двері лишив,
Коли я за ехом пішла
За покликом долі, на розсуд чуття,
У шум водоспаду із мрій,
Пороги високі долала життя,
Бо знала: ти мій, тільки мій!
Я – сонця краплина, ти – сила землі, –
Із різних матерій наш світ,
Та доля звела в один порт кораблі –
Під сонцем земля. Тане лід.
Гарячими стали самотні серця -
Їх в море любові несе.
У мрій, тепер спільних, немає кінця,
А щастя – то наше шосе.
У напрямку долі летить корабель,
Вітрила кохання здійма,
Попереду стільки незнанних земель-
Ні страху, ні жалю нема.
Я чую відлуння своєї душі
В твоїй, і звучать в унісон.
У серці своєму мене запиши:
"Медея",- а ти – мій Ясон.
Це ж ми збудували кохання "Арго" -
Чекали цього не дарма:
Крізь бурі життя проведемо його,
Над хвилями нас підійма.
У ніжності днів, у паланні ночей
Любов загорнем у руно,
І сяє кохання у блиску очей –
Хай стане безсмертним воно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531989
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2014
автор: Серафима Пант